Історія

На території сучасної України знаходяться близько 2000 місць масових розстрілів. У віддалених ярах, лісах, посеред полів, у колишніх протитанкових ровах чи піщаних кар’єрах загони Вермахту, CC та поліція – за участі місцевого населення – знищували цілі єврейські громади, нерідко впродовж кількох днів. Часто жертв змушували самих викопувати ями та роздягатися. Спочатку вбивали чоловіків, а потім жінок та дітей.  Біля могил, перед лицем смерті, відбувалися страшні сцени.

Після війни багато з цих місць вбивств канули в небуття. Для небагатьох, кому вдалося вижити, вшанування пам’яті вбитих членів родини, друзів та знайомих було можливим лише у вузькому колі. Офіційна радянська історіографія відмовлялася визнати євреїв як окрему групу жертв Другої світової війни. Коли за ініціативи євреїв, що вижили і повернулись, встановлювалися скромні пам’ятні обеліски, вони мусили бути присвячені »мирним радянським громадянам«.

Лише в 1990-х роках, у незалежній Україні, в багатьох місцях були встановлені пам’ятні обеліски, що вказували на єврейське походження жертв. Однак сотні масових поховань залишаються до сьогодні непозначеними, незахищеними та занедбаними. Ці землі використовуються у сільському господарстві або забудовуються. Сліди осквернення могил справляють гнітюче враження. Більшість масових поховань не є гідними місцями скорботи та пам’яті про стерте з лиця землі єврейське життя.

Карта сучасної України з містами та селами, в кожному з яких з 1941 по 1943 рік було розстріляно 500 або більше євреїв. Таких місць приблизно 300. До цього списку додаються ще сотні місць масових розстрілів з меншою кількістю жертв.
Карта сучасної України з містами та селами, в кожному з яких з 1941 по 1943 рік було розстріляно 500 або більше євреїв. Таких місць приблизно 300. До цього списку додаються ще сотні місць масових розстрілів з меншою кількістю жертв.